«Груз 200»: у Криму встановили сотні загиблих військових РФ

У межах проєкту «Груз 200» дослідники встановили та проаналізували похоронки сотень військових РФ, які проживали в окупованому Криму. Частину з них раніше вважали зниклими безвісти. Факти загибелі вдалося підтвердити, зокрема, за даними Реєстру спадкових справ РФ та записів органів РАЦС, що опинилися у розпорядженні російського видання «Медиазона». Про це йдеться в матеріалі від Крим.Реалії.

Севастополь залишається лідером за кількістю загиблих

За кількістю встановлених похоронок серед регіонів Криму продовжує лідирувати Севастополь — щонайменше 579 загиблих. Далі йдуть Феодосійський район — 268 некрологів та Керч — 263.

Найбільше загиблих наразі встановлено за 2024 рік — 712 прізвищ. На другому місці за кількістю знайдених похоронок — 2025 рік.

Серед військових, щодо яких вдалося встановити спосіб потрапляння до російської армії, найбільше контрактників — 514 осіб. Ще 267 загиблих були ув’язненими, яких залучили до участі у війні.

Серед загиблих — колишні ув’язнені

Дослідники встановили низку випадків, коли на війну проти України вирушали люди із судимостями за тяжкі злочини.

Зокрема, Андрій Козирко з Керчі, за даними судового рішення, пограбував власну бабусю, викравши 71 тисячу рублів. Гроші він використав для поїздки на військово-лікарську комісію та укладення нового контракту для служби у ПВК «Вагнер».

Козирко раніше був засуджений до семи років колонії за зґвалтування малолітньої. Перебуваючи у місцях позбавлення волі, він отримав ще один термін — 2 роки і 6 місяців за удар співробітника колонії.

За даними Крим.Реалії, чоловік воював у складі 137-ї окремої штурмової бригади «Урал». Зв’язок із ним зник 25 червня 2024 року. Спочатку Козирка вважали зниклим безвісти, однак його загибель пізніше вдалося встановити за допомогою даних РАЦС РФ.

Інший кримчанин, Дмитро Аттаров із Сімферопольського району, до участі у війні відбував покарання за вбивство власної матері. Він вважався зниклим безвісти з 25 листопада 2024 року. Водночас проєкт «Хочу найти» фіксує цю дату як дату його смерті.

Ще один військовий, Андрій Кулешов із Первомайського, у 2021 році був засуджений за зґвалтування, вчинене з особливою жорстокістю. За даними його сестри, чоловік служив у 7-й окремій мотострілецькій бригаді та перестав виходити на зв’язок у липні 2024 року. За даними Реєстру спадкових справ РФ, він помер 6 серпня 2024 року.

До списку загиблих також потрапив 23-річний Артур Людвик із Красноперекопська, який мав кілька судимостей, зокрема за злочин проти статевої недоторканності неповнолітньої. У 2023 році він знову опинився в колонії — цього разу за крадіжку. З 15 серпня 2025 року його вважали зниклим безвісти, а згодом у соцмережах з’явилася інформація про його похорон.

12 років колонії — за напад на санаторій

Серед встановлених загиблих є також Рустем Уркумет із Совєтського району. До відправлення на війну проти України він був засуджений до 12 років колонії суворого режиму за вимагання та розбій із застосуванням насильства.

Згідно із судовими матеріалами, Уркумет разом зі спільниками намагався заволодіти контрольним пакетом акцій санаторію та його майном. Зловмисники були одягнені у камуфляж без розпізнавальних знаків і маски, викрали директора санаторію та погрожували йому зброєю.

Родичі кримчан, які воюють у складі російської армії, продовжують шукати своїх близьких серед зниклих безвісти. У 2026 році було встановлено ще сотні нових випадків загибелі.

Проєкт «Груз 200», створений редакцією Крим.Реалії — проєктом Радіо Свобода, містить дані про кримчан, які воювали у складі російської армії та загинули у війні проти України. У базі зазначаються місце народження військових, обставини їхнього призову або вербування, військові підрозділи, а для частини загиблих — також дата й місце смерті.