Президент Південної Кореї пригрозив Україні «додатковими заходами» через суперечку щодо полонених КНДР

Президент Південної Кореї Лі Дже Мьон заявив, що Сеул може вжити «додаткових заходів», якщо Україна не визнає домовленість про конфіденційність передачі двох військовополонених із КНДР і не вибачиться. Про це південнокорейський лідер написав у соцмережі X, передає Суспільне.

За словами Лі Дже Мьона, Україна спочатку нібито погодилася на конфіденційність передачі полонених, однак згодом публічно повідомила про неї, а українська сторона заперечила існування відповідної домовленості.

«Якщо ви й надалі відмовлятиметеся визнавати факти та публічно вибачатися, ми вживемо додаткових заходів. Оскільки це питання стосується честі народу та нації Республіки Корея, ми не можемо ігнорувати це», — заявив президент Південної Кореї.

Водночас Україна заперечує твердження Сеула про існування домовленості на рівні президентів щодо нерозголошення інформації. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію дипломатичним непорозумінням і заявив, що Київ прагне якнайшвидше врегулювати суперечку. За його словами, він підтримує щоденний контакт із південнокорейським колегою.

Що відомо про військовополонених КНДР

У січні 2025 року українські військові взяли в полон двох північнокорейських солдатів у Курській області Росії. Вони воювали на боці російських військ.

Після полону військовослужбовці висловили бажання потрапити до Південної Кореї. Київ і Сеул обговорювали можливість їхньої передачі, а у 2026 році президенти України та Південної Кореї досягли домовленостей щодо подальшої долі військовополонених.

23 вересня Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що Україна передала двох військових КНДР Південній Кореї. Після цього президент Лі Дже Мьон заявив, що розголошення інформації порушило домовленість про конфіденційність.

У Сеулі наполягають, що між сторонами існувало чітке розуміння необхідності не розголошувати передачу полонених. Українська сторона, своєю чергою, не погоджується з трактуванням Сеула щодо характеру такої домовленості.

Сеул вимагає пояснень

27 вересня Адміністрація президента Південної Кореї заявила про «серйозне занепокоєння» через позицію Києва та повідомила про можливість подальших заходів.

29 вересня МЗС Південної Кореї наголосило, що між двома країнами існувало «чітке розуміння» щодо конфіденційності передачі полонених. Водночас Сеул заявив, що не пов’язує цю суперечку з іншими напрямами двосторонньої співпраці, зокрема гуманітарною допомогою Україні та майбутньою відбудовою.

2 жовтня Лі Дже Мьон знову закликав Україну визнати домовленість та офіційно вибачитися, попередивши про можливість «додаткових заходів». Паралельно глави МЗС двох країн обговорюють можливу відповідь Києва, включно з її формулюванням і способом оголошення.

Сторони при цьому продовжують дипломатичні контакти, а Сеул наголошує на важливості збереження двосторонніх відносин попри суперечку щодо передачі військовополонених.