Росія здешевила реактивні дрони завдяки 3D-друку турбін: Україна готується до нових атак на енергетику

Росія, ймовірно, знайшла спосіб суттєво здешевити виробництво реактивних безпілотників, використовуючи технології 3D-друку турбін. Через це вартість одного такого дрона могла знизитися до $50–70 тисяч, тоді як українська протиповітряна оборона наразі перехоплює лише близько 30% таких цілей.

Про це, як передає ТСН, повідомляє The Economist.

Росія могла обійти санкції для виробництва реактивних дронів

За даними видання, російській стороні вдалося в обхід санкцій отримати обладнання для 3D-друку турбін. Джерело у сфері протиповітряної оборони повідомило, що йдеться про технології, схожі на ті, які використовують західні виробники, зокрема підприємства Rolls-Royce.

Використання такого обладнання, за оцінками співрозмовників видання, дозволило щонайменше удвічі скоротити собівартість реактивних безпілотників. Наразі вона може становити близько $50–70 тисяч за один апарат.

У майбутньому виробництво таких дронів може стати ще дешевшим.

Водночас висока швидкість реактивних БпЛА значно ускладнює їх перехоплення. Для боротьби з такими цілями доводиться застосовувати винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітну артилерію.

За словами джерела The Economist у командуванні української ППО, під час останніх атак за допомогою всіх доступних засобів вдалося знищити лише близько 30% реактивних безпілотників.

Видання зазначає, що новий тип дронів уже становить окрему небезпеку для критичної інфраструктури. Деяким із них вдалося уразити об’єкти, які російські балістичні ракети не могли знищити протягом кількох років війни.

Україна прискорює захист енергетики перед зимою

На тлі появи нової загрози Україна посилює підготовку енергетичної системи до опалювального сезону.

Програма фізичного захисту енергетичних об’єктів, за даними видання, реалізується швидше, ніж планувалося. Наразі виконано приблизно половину передбачених робіт.

Очікується, що до початку зими Україна матиме близько 14 мільярдів кубометрів газу в запасах, додаткові генерувальні потужності та посилений захист частини критично важливих об’єктів.

Окремим напрямом залишається розвиток приватної системи протиповітряної оборони.

У Києві роботи із захисту енергетичної інфраструктури ведуться цілодобово. Захисні конструкції вже встановили приблизно на двох десятках трансформаторів напругою 110 кіловольт. Для їхнього укріплення використовують металеві конструкції та бетонні споруди.

Водночас повністю захистити всі великі енергетичні об’єкти неможливо.

Зокрема, великі київські теплоелектроцентралі залишаються вразливими до масованих ракетних атак.

«Концентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій», — заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

Росія збільшує виробництво балістичних ракет

The Economist також звертає увагу на посилення балістичної загрози для України.

За оцінками видання, Росія наростила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 одиниць на місяць. Це відбувається на тлі скорочення поставок ракет-перехоплювачів для української протиповітряної оборони.

Максим Тимченко зазначив, що останні чотири місяці стали періодом рекордної кількості російських атак.

За його словами, через великі розміри київських ТЕЦ їх неможливо повністю захистити від потужного концентрованого удару.

Додатковою проблемою для столиці залишається відсутність резервного електроживлення на окремих підстанціях Київського регіону. Також вразливою є система підключення міста до атомних електростанцій, які мають важливе значення для його електропостачання.

Масовані удари по енергетичній інфраструктурі можуть спричинити не лише перебої зі світлом. Під загрозою також можуть опинитися системи водопостачання, каналізації та централізованого опалення.

За даними видання, із приблизно 15 тисяч будівель Києва близько 2,5 тисячі не мають резервних джерел тепла.

Проблеми можуть виникнути й в інших великих містах України. Серед потенційно вразливих The Economist називає Одесу та Кривий Ріг, де знищення місцевих генерувальних потужностей може суттєво ускладнити забезпечення міст електроенергією.