Рекомендовано
Search Results
Поки Кремль звітує про «зростання», реальний сектор російської економіки починає тонути. Нижньогородська область стала першим тривожним сигналом загрози майбутнього системного обвалу.
Воєнна економіка Росії входить у фазу серйозних проблем: тиснуть санкції, падають інвестиції, зростають борги та загроза масових звільнень. Бізнес уже просить владу про екстрену допомогу.
Про це йдеться у статті Bloomberg, пише ТСН.
У Нижньогородській області РФ — одному з ключових промислових центрів із радянських часів, де зосереджені оборонні підприємства й автомобільне виробництво, — економічна ситуація викликає «серйозне занепокоєння». Про це свідчать документи, з якими ознайомилися журналісти.
У листі місцевої асоціації промисловців до високопосадовця регіону, надісланому цього місяця, перелічено основні труднощі бізнесу. Зокрема, йдеться про різке скорочення інвестицій, прибутків, замовлень і виробництва за минулий рік у регіоні з населенням близько 3 млн людей, розташованому приблизно за 500 км на схід від Москви.
Асоціація закликала донести ці проблеми до уряду президента РФ Володимира Путіна. Вона просить відновити інвестиційні програми, повернути пільгове кредитування та пришвидшити оплату рахунків. Серед найбільших боржників із простроченими платежами названі державні корпорації — Об’єднана суднобудівна корпорація, «Роскосмос», «Росатом» і «Ростех».
Затримки з оплатами свідчать про поширення фінансового тиску: підрядники змушені використовувати резерви або брати дорогі кредити, що ще більше знижує їхню рентабельність. І це відбувається попри те, що державні витрати на оборону торік зросли приблизно на 30%, а 2026 року очікується фактичне замороження їхнього рівня.
Вартість позик суттєво зросла після скорочення програм субсидованого кредитування: компанії змушені брати кошти під комерційні ставки понад 20%. Загальна сума неоплачених рахунків місцевого бізнесу перевищила 100 млрд руб. (1,3 млрд дол.).
За оцінками, у другій половині року близько 20 тис. людей у Росії можуть втратити роботу, якщо ситуація не зміниться. Частина великих підприємств, зокрема стратегічних для країни, уже скоротила робочий час, щоб зменшити витрати.
Це різко контрастує з минулим роком, коли безробіття у регіоні майже не було, а зарплати швидко зростали. Така зміна відображає загальне уповільнення російської економіки після різкого підвищення відсоткових ставок.
Центробанк РФ у жовтні 2024 року підняв ключову ставку до 21% і утримував її до червня, намагаючись стримати інфляцію та «перегрівання» економіки після тривалого зростання військових витрат.
Річні темпи економічного зростання впали приблизно до 1% проти 4,9% роком раніше. Хоча ставку згодом знизили до 15,5%, очікується, що цього року економіка додасть лише 0,5 — 1,5%.
Опитування понад десяти тисяч компаній засвідчило ослаблення попиту, жорсткіші фінансові умови та обережність бізнесу щодо інвестицій і найму працівників.
Частина найбільших корпорацій уже звертається до уряду по підтримку через дорогі кредити та падіння попиту. Водночас бюджетний дефіцит зростає через зменшення доходів від нафти й газу.
Багато з більш ніж 80 російських регіонів стикаються зі зростанням бюджетних проблем і дедалі більше залежать від фінансової допомоги Кремля, який одночасно спрямовує значні ресурси на війну.
Сукупний дефіцит регіональних бюджетів торік перевищив 1,48 трлн руб. — це більш ніж утричі більше, ніж роком раніше. Цього року Росія планує виділити регіонам 3,55 трлн руб. дотацій, а до 2028 року ця сума має зрости приблизно на 14%. Крім того, регіонам дозволили списати до двох третин боргів за бюджетними кредитами — близько 1,1 трлн руб. протягом 2025 — 2029 років — за умови спрямування коштів на інфраструктуру та інвестиції.
Попри це, місцеві уряди змушені дедалі більше позичати під високі відсотки, щоб перекривати дефіцити. Нижньогородська область очікує цього року дефіцит майже 30 млрд руб., частину якого покриють федеральні дотації.
«Нам довелося відмовляти міністерствам у фінансуванні справді важливих, але не першочергових витрат», — заявив у грудні губернатор Гліб Нікітін, додавши, що пріоритетом залишаться соціальні видатки, зокрема підтримка сімей військових.
Економіка області типова для російських регіонів без нафтогазових доходів: вона поєднує радянську промислову базу з розвитком сфери послуг і технологій, хоча виробництво, включно з оборонним, залишається домінувальним.
Показовою є ситуація з ГАЗом — найбільшим виробником легких комерційних авто в Росії. Компанія потрапила під санкції США 2018 року разом із власником Олегом Дерипаскою. Колись підприємство співпрацювало з Mercedes-Benz і Volkswagen, однак нині переживає складні часи: торік продажі впали на 33% — до 40,5 тис. автомобілів.
Опитування понад 50 підприємств регіону показало, що близько 70% повідомили про скорочення інвестицій 2025 року, а 40% цивільних компаній — про щонайменше дворазове падіння прибутків. Жодна з них не зафіксувала зростання замовлень.
І оборонні, і цивільні підприємства також повідомили про збільшення затримок платежів і значний борговий тиск через дорогі кредити. Додатковою проблемою стали перебої з постачанням комплектувальних, що призводило до зриву виробництва та нестачі обігових коштів.
Компанії поступово вичерпують резерви, які раніше дозволяли їм утримувати роботу. Якщо ситуація погіршиться, вони будуть змушені скорочувати виробництво, персонал або навіть оголошувати банкрутство.
Загалом російська економіка також стикається з гострим дефіцитом робочої сили після початку повномасштабної війни 2022 року: оборонна галузь поглинула значну частину працівників, а сотні тисяч людей виїхали за кордон.
Європейські чиновники вважають, що ці дані свідчать про посилення економічного тиску на Росію, що може ускладнити Путіну ведення війни та послабити його переговорні позиції.
Водночас деякі експерти скептично оцінюють політичні наслідки. За словами старшої наукової співробітниці Carnegie Russia Eurasia Center Тетяни Станової, навіть тривала економічна криза навряд чи змусить Кремль піти на суттєві поступки.
«Кремль не піде на суттєві поступки навіть у разі затяжної фінансово-економічної кризи», — зазначила вона у статті від 18 лютого.
