Німеччина із запізненням усвідомила масштаби гібридних атак з боку Росії, однак останніми роками її політичне керівництво та безпекові структури дедалі активніше привертають увагу суспільства до цієї загрози.
Про це, як пише “Європейська правда”, заявив представник Центру цифровізації та розвитку спроможностей Кіберінформаційного командування Бундесверу (CIR) полковник Зьонке Мараренс, його цитує “Укрінформ”.
Виступаючи під час безпекової конференції New Age Defence у Берліні, Мараренс констатував: Німеччина доволі пізно визнала, що ми зазнаємо атак за допомогою гібридних методів.
“Але я б сказав, що за останні півтора-два роки ми бачимо зрушення і на політичному рівні”, – наголосив Мараренс. За його словами, німецькі спецслужби та державні інституції дедалі частіше відкрито інформують громадян про зміну безпекового середовища.
Полковник наголосив, що гібридні загрози не обмежуються безпілотниками чи диверсіями проти критичної інфраструктури. “Це не лише дрони і не лише підводні кабелі, це також дезінформація всередині нашого суспільства. Це використання політичної та судової систем, концепція “одноразових агентів”, – акцентував полковник.
Одним з найпомітніших проявів гібридної активності останніх років, указав Мараренс, стали польоти невідомих безпілотників над об’єктами критичної інфраструктури. На його переконання, головний ефект таких дій мав не військовий, а психологічний характер.
Водночас офіцер наголосив на необхідності посилення державних механізмів реагування на гібридні загрози. На його думку, створена в Німеччині Рада національної безпеки має отримати реальні повноваження для оперативного ухвалення рішень.
Окремо представник Бундесверу наголосив, що Німеччина уважно вивчає український досвід протидії російській агресії.
