В окупованому Криму готуються до виборів у Держдуму РФ: «конкуренція» може виявитися лише імітацією

На початку серпня підконтрольні окупаційній владі кримські медіа заговорили про нібито серйозну передвиборчу боротьбу за три мандати до Державної думи Росії. Водночас аналіз кандидатів свідчить, що у більшості округів реальна політична конкуренція виглядає малоймовірною, йдеться у Крим.Реалії.

На Сімферопольському окрузі із восьми зареєстрованих кандидатів помітними фігурами є фактично лише двоє — чинний депутат від «Единой России» Юрій Нестеренко та очільниця кримського відділення ЛДПР, депутатка кримського парламенту Світлана Шабельникова. Її бізнес пов’язаний із туристичною, готельною та ресторанною сферами, що потенційно робить її залежною від місцевої влади.

Інші кандидати мають значно меншу політичну вагу або практично не присутні в інформаційному просторі. Серед них — представники «Зеленых», «Родины», «Справедливой России», «Коммунистов России» та «Новых людей». Про частину претендентів у відкритих джерелах майже немає інформації.

У Керчі фавориткою виглядає глава окупаційної адміністрації Ялти

Схожа ситуація складається і в Керченському окрузі. Тут балотується очільниця підконтрольної Кремлю Ялтинської адміністрації Яніна Павленко. За рівнем публічної впізнаваності вона суттєво випереджає інших кандидатів.

Торік Павленко посіла перше місце за кількістю позитивних згадок у місцевих медіа серед керівників кримських адміністрацій. На цьому тлі її конкуренти виглядають значно слабше.

Серед них — представники ЛДПР, КПРФ, «Новых людей», «Справедливой России», «Коммунистов России», «Зеленых» та самовисуванці. Більшість із них відомі переважно завдяки локальній діяльності, а про окремих кандидатів у відкритому доступі практично немає інформації.

На Євпаторійському окрузі чинному депутату також не видно серйозного суперника

В Євпаторійському окрузі за мандат знову бореться чинний депутат Держдуми РФ від «Единой России» Леонід Бабашов, відомий, зокрема, своєю причетністю до підрядів на будівництво доріг.

Йому протистоятимуть шестеро кандидатів, однак і тут склад учасників перегонів навряд чи дозволяє говорити про рівну боротьбу. Найпомітнішими серед опонентів є депутати Євпаторійської міськради Микола Попов від ЛДПР та Сергій Юхненко від «Справедливой России».

Інші претенденти мають ще меншу публічну впізнаваність. Частина з них відома лише у вузьких професійних або партійних колах.

Таким чином, формально у виборчих бюлетенях буде представлено кілька політичних сил, однак сама наявність великої кількості кандидатів не означає існування реальної конкуренції.

Чи можуть вибори скасувати через надзвичайні ситуації

Окреме питання — чи може голосування на окупованому півострові бути скасоване або перенесене через надзвичайні ситуації, зокрема перебої з електропостачанням.

За оцінками оглядачів, кримська окупаційна влада навряд чи зацікавлена у зриві виборів. Для Кремля голосування на окупованій території має не лише внутрішньополітичне, а й пропагандистське значення. Москва прагне демонструвати, що контролює ситуацію на півострові та здатна забезпечити роботу підконтрольної їй політичної системи.

«Базовий сценарій — інерційний. Кремль буде до останнього намагатися ігнорувати реальність і проводити вибори, просто щоб довести, що не прогинається перед викликами. А система стабільно працює, влада обирається, і це нібито має навіювати пересічним росіянам упевненість у завтрашньому дні», — вважає автор статей для Carnegie Politika Костянтин Скоркін.

Отже, навіть можливі проблеми з електропостачанням чи іншими аспектами життєдіяльності окупованого Криму навряд чи автоматично означатимуть скасування голосування. Для Кремля важливішим може бути сам факт проведення виборів та створення картинки «нормального політичного життя» на території, яку Росія незаконно окупувала.

Фактичний склад кандидатів у трьох округах, своєю чергою, свідчить про інше: заявлена «висока конкуренція» значною мірою може залишатися лише номінальною — із заздалегідь визначеними фаворитами та технічними учасниками перегонів.