Український інтернет узимку може суттєво сповільнитися: експерт назвав можливий сценарій

Український інтернет не має єдиної точки відмови та навряд чи зникне повністю навіть у разі масштабних атак на телекомунікаційну інфраструктуру. Водночас користувачі можуть зіткнутися зі значним падінням швидкості та перебоями в роботі онлайн-сервісів.

За словами представника телекомунікаційної галузі, який вирішив не розголошувати публічно причин і технічних деталей можливих ризиків, за несприятливого сценарію швидкість доступу до мережі може знизитися у сотні разів, розповідає OBOZ.UA.

«Якщо у тебе сьогодні гігабіт, то в разі великого факапу може бути один мегабіт протягом кількох місяців. Написати мамі, що у тебе все ок, — зможеш, повноцінно працювати — навряд чи», — пояснив він.

Водночас експерт наголосив, що це песимістичний, але цілком можливий сценарій. За його словами, ситуація може нагадувати дефіцит пального у 2022 році: спочатку виникають серйозні проблеми, після чого інфраструктура перебудовується та поступово відновлюється.

Скільки насправді в Україні провайдерів

Окремо експерт поставив під сумнів твердження про наявність в Україні близько 2 тисяч незалежних інтернет-провайдерів.

За його словами, у Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг налічується понад 5500 організацій. Водночас ця цифра також не означає, що всі вони є провайдерами.

Експерт зазначив, що близько 2015 автономних систем (ASN), зареєстрованих за українськими компаніями, не можна автоматично прирівнювати до кількості операторів зв’язку. ASN можуть використовувати банки, університети, державні установи, інші компанії або ФОПи для власних потреб. Крім того, один постачальник може мати кілька автономних систем.

Тому кількість ASN не дає коректної оцінки реальної кількості незалежних провайдерів.

Міжнародні канали також можуть стати вузьким місцем

Ще одним ризиком експерт назвав міжнародні канали зв’язку. За його словами, твердження про те, що вони гарантовано мають достатній резерв, не відповідає реальній ситуації.

Він навів приклад великого оператора, у якого ще до повномасштабної війни у вечірні години виникали проблеми із зовнішнім каналом у напрямку AMS-IX. Через перевантаження користувачі могли помилково вважати, що проблема виникає на стороні конкретного дата-центру.

Якщо канал уже працює близько до максимальної пропускної здатності у звичайних умовах, після виходу з ладу частини інфраструктури навантаження на альтернативні маршрути може зрости у рази.

Втрата великих вузлів не означає повного зникнення інтернету

Українська мережа справді є децентралізованою, а оператори мають численні взаємні з’єднання. Тому вихід з ладу одного великого вузла сам по собі не означає повного відключення інтернету.

Однак, як пояснює експерт, проблема може полягати у перевантаженні альтернативних маршрутів. Він порівняв це із перекриттям великої міської магістралі: рух не припиняється, але навантаження переходить на менші дороги, що призводить до заторів і суттєвого падіння швидкості.

Одними з найбільш чутливих елементів інфраструктури він називає великі точки обміну трафіком та вузли комутації.

Знищення дата-центру не означає знищення інтернету

Окремо експерт звернув увагу на стійкість дата-центрів. Знищення одного об’єкта не означає автоматичного зникнення інтернету або всіх розміщених у ньому сервісів.

Ключове значення мають резервні копії даних. Водночас відновлення інформаційних систем із бекапів потребує часу та ресурсів.

«Бекап наше всьо», — наголосив експерт, закликавши компанії заздалегідь подбати про резервне копіювання критично важливих даних.

Електроживлення та резервні канали

На думку експерта, електроживлення наразі не є настільки критичною проблемою для телекомунікаційної інфраструктури, як це було у 2022 році.

Він зазначив, що оператори використовують інвертори, сонячні панелі, генератори та запаси пального, що дозволяє підтримувати роботу обладнання під час відключень електроенергії.

Водночас він скептично оцінив рекомендацію обов’язково мати двох наземних інтернет-провайдерів. За його словами, важливо знати, через яких операторів проходять їхні аплінки, оскільки два різні провайдери можуть залежати від однієї й тієї самої інфраструктури.

Для компаній, робота яких критично залежить від стабільного доступу до мережі, експерт як резервний варіант називає Starlink.

Інтернет може подорожчати

Ще одним можливим наслідком пошкодження інфраструктури експерт назвав зростання вартості послуг.

На це можуть вплинути кілька факторів:

• ускладнення та подорожчання логістики;
• витрати на роботу дата-центрів від генераторів;
• зростання попиту на потужності вцілілих дата-центрів;
• скорочення доступної інфраструктури;
• подорожчання серверного обладнання та комплектуючих.

Окремо він звернув увагу на дефіцит окремих компонентів, пов’язаний із бумом штучного інтелекту. За його словами, вартість деяких комплектуючих, зокрема пам’яті та накопичувачів, за останні роки суттєво зросла.

Що може чекати український інтернет

Експерт наголошує, що достовірно спрогнозувати масштаб можливих проблем узимку 2026 року неможливо. Ситуація залежатиме від характеру російських атак, стану інфраструктури та здатності українських операторів швидко перебудовувати мережі.

Водночас повне зникнення інтернету він вважає малоймовірним. За найбільш несприятливого розвитку подій можуть виникнути значне падіння швидкості, перевантаження окремих напрямків і подорожчання послуг.

Для бізнесу, який повністю залежить від онлайн-роботи, це означає необхідність заздалегідь підготувати резервні рішення. Насамперед йдеться про резервне копіювання даних, альтернативні канали зв’язку та автономне живлення.

Водночас експерт підкреслює: будь-які точні прогнози щодо того, яким саме буде український інтернет узимку, наразі є спекулятивними. Реальний масштаб проблем стане зрозумілим залежно від розвитку ситуації та дій українських операторів.