Класичним тригером ІПСО є той факт, коли ролик у соцмережах викликає сильну лють, паніку, безнадію.
Про це Укрінформу розповів експерт з інформаційно-комунікаційних інтернет-технологій Юрій Антощук.
«Якщо ролик викликає сильну лють, паніку, безнадію – це класичний тригер ІПСО. Не слід реагувати на нього одразу – на цьому і ставка. Важливо побачити ці базові ознаки маніпуляції: надмірна емоційність, апеляція до страху чи ганьби, відсутність конкретних джерел («кажуть», «скрізь говорять»), дивні артефакти у відео (аномальні рухи, глючні обличчя, неприродна мова губ)», – звертає увагу Антощук.
Він додав, що якщо це очевидна пропаганда/фейк, то найкраще не писати коменти, а поскаржитися в самій платформі (в самій публікації в меню обираємо «Поскаржитися» і далі обираємо, чи це заклик до насильства / фейк тощо). Це знижує охоплення й дає платформі сигнал.
Не треба тут вступати в емоційні дискусії з ботами в коментарях – там може бути багато схвальних коментарів від мережі ботів, які розганяють публікацію, радить експерт.
На його думку, якщо дуже хочеться відповісти, краще зробити окремий пост у себе на сторінці з поясненням, а не поширювати оригінальний ролик чи публікацію.
