Спроби арабських країн домогтися від Рада Безпеки ООН дозволу на застосування сили проти Ірану для розблокування Ормузької протоки наразі наштовхнулися на опір з боку Росія, Китай та Франція.
Як пише The New York Times з посиланням на дипломатичні джерела, ці країни виступають проти формулювань у резолюції, які дозволяли б військові дії. Документ, підготовлений Бахрейном за підтримки держав Перської затоки, передбачає можливість використання «всіх необхідних засобів» для забезпечення судноплавства через Ормузьку протоку.
Очікується, що голосування щодо резолюції може відбутися найближчим часом, однак її ухвалення залишається під питанням через позицію постійних членів Ради Безпеки з правом вето, передає ЗІФ.
Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти і газу, була перекрита Іраном після початку бойових дій наприкінці лютого. Це спричинило значні збої на світових енергетичних ринках, зростання цін на нафту та проблеми з логістикою.
Міністр закордонних справ Бахрейну Абдуллатіф бін Рашид аль-Заяні звинуватив Іран у цілеспрямованих атаках на цивільну інфраструктуру в країнах регіону. Водночас Тегеран заявляє про намір і надалі контролювати рух суден у протоці.
Президент Франція Еммануель Макрон назвав ідею силового відкриття протоки нереалістичною, наголосивши на ризиках ескалації та загрозі з боку іранських військових, зокрема Корпусу вартових ісламської революції.
Експерти застерігають, що ініціатива Бахрейну має радше політичний характер і може призвести до подальшого загострення ситуації. Водночас країни Перської затоки, економіки яких значною мірою залежать від експорту енергоносіїв, зазнають значних збитків через блокування ключового морського маршруту.
