У Криму оголошено надзвичайний стан на тлі посилення українських атак по об’єктах логістики та енергетики. Київ стрімко нарощує повітряний тиск на півострів, який має стратегічне та політичне значення для Росії.
Як передає УНІАН про це пише The Times.
Останніми днями українські безпілотники та ракети завдають ударів по дорогах, залізницях і мостах, що з’єднують Крим із материковою частиною Росії. Також повідомляється про атаки на енергетичні об’єкти та паливну інфраструктуру.
Пороми зазнавали ударів, частина маршрутів була перекрита, а на окремих ділянках зафіксовані руйнування транспортної інфраструктури. У низці регіонів фіксувалися перебої з електропостачанням, а постачання пального для цивільних було обмежене.
Міністр оборони України Михайло Федоров раніше заявляв про стратегію “ізоляції Криму за допомогою безпілотників”. За його словами, удари спрямовані на поступове ускладнення постачання та функціонування військової інфраструктури півострова.
Атаки почалися з російських систем ППО, після чого Україна перейшла до ударів по маршрутах постачання та енергетичних об’єктах.
Попри військовий характер кампанії, дедалі більше страждає цивільна інфраструктура. Повідомляється про перебої з електрикою, дефіцит пального та скасування частини туристичних бронювань.
Також фіксуються затори на під’їздах до Керченського мосту, де утворюються черги транспорту, що намагається залишити півострів.
Крим має особливе значення для Володимира Путіна – як стратегічна база Чорноморського флоту, так і символічний елемент його політичної спадщини. Після анексії півострова в Росії спостерігався масовий суспільний ентузіазм, що підкреслює важливість Криму для російського керівництва.
Київ, як зазначає видання, використовує дедалі ефективніші засоби ураження середньої дальності для атак по російських базах і лініях постачання.
Мета кампанії, за оцінками автора, полягає в тому, щоб змусити Кремль піти на переговори, поставивши під загрозу контроль Росії над Кримом.
Водночас існує ризик, що така стратегія може спровокувати ескалацію з боку Москви. Видання описує два підходи серед російських еліт щодо майбутнього війни: прагматичний, який передбачає замороження конфлікту, і радикальний, який закликає до подальшої ескалації та мобілізації.
