У країнах східного флангу НАТО дедалі більше занепокоєні тим, чи зможуть розраховувати на військову підтримку Сполучених Штатів у разі можливого нападу Росії. Причиною стали суперечливі сигнали з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, які посилюють стратегічну невизначеність серед європейських союзників.
Про це, як пише ТСН, повідомляє британське видання The Guardian.
За даними видання, питання надійності американських гарантій дедалі частіше обговорюють у країнах Балтії, Польщі та інших державах східного флангу Альянсу. Зокрема, під час зустрічі в Таллінні у травні заступника державного секретаря США Томаса ДіНанно запитали, чи вступлять американські війська у війну, якщо Росія атакує одну з країн Балтії. Чіткої ствердної відповіді, як зазначає видання, він не дав.
Попри офіційні заяви Вашингтона про незмінну відданість принципам НАТО, європейські політики дедалі частіше говорять про необхідність самостійно зміцнювати обороноздатність.
Одним із факторів, що посилив ці настрої, стали заяви міністра оборони США Піта Гегсета про те, що на тлі стратегічного протистояння з Китаєм безпека Європи більше не є головним пріоритетом Вашингтона. Додаткове занепокоєння викликали тимчасове припинення обміну розвідувальними даними з Україною, а також непередбачуваність рішень адміністрації США.
На цьому тлі країни Європи активізували власні оборонні ініціативи. Зокрема, на червневому саміті НАТО в Гаазі держави-члени погодилися поступово збільшити оборонні витрати до 5% валового внутрішнього продукту до 2035 року.
Крім того, Німеччина розгортає постійну військову бригаду в Литві, тривають дискусії щодо створення європейської оборонної коаліції за участю України, а Франція пропонує розширити дію свого ядерного стримування для європейських союзників.
Водночас, як зазначає The Guardian, більшість європейських політиків намагається уникати відкритої конфронтації зі США, розуміючи ключову роль Вашингтона у системі колективної безпеки.
Експерти наголошують, що попри нарощування європейських оборонних спроможностей, можливості країн НАТО без підтримки США у сферах протиповітряної оборони, стратегічної розвідки та далекобійних ударів залишаються обмеженими.
Наразі, поки значна частина російських військ задіяна у війні проти України, безпосередньої загрози масштабного наступу Росії на країни Балтії експерти не прогнозують. Водночас вони вказують на збереження високих ризиків гібридних атак та інформаційного тиску з боку Кремля.
Експертка Європейської ради з міжнародних відносин Яна Пульєрін охарактеризувала нинішній стан Альянсу як «Шредінгерівське НАТО», зазначивши, що реальна міцність союзницьких гарантій стане зрозумілою лише у випадку фактичного військового випробування.
