AI-бум — це не лише чипи: хто насправді заробляє на штучному інтелекті

Штучний інтелект дедалі більше перетворюється з технологічної революції на масштабний інфраструктурний проєкт. За оцінкою McKinsey, до 2030 року світові може знадобитися близько $6,7 трлн інвестицій у дата-центри, з яких приблизно $5,2 трлн припадатимуть на AI-інфраструктуру.

Найбільша частина цих коштів — близько $3,1 трлн — піде на процесори, пам’ять, сервери та інше комп’ютерне обладнання. Ще $1,3 трлн потребуватимуть електроенергетика, мережі, трансформатори, генератори, охолодження та телекомунікації. Ще близько $800 млрд — земля, будівництво й матеріали для дата-центрів, розповідає ua.news.

При цьому AI-бум починається далеко за межами дата-центрів. Сучасні системи потребують величезних обсягів міді, яка використовується в кабелях, трансформаторах, генераторах, системах живлення та охолодження. Тому зростання попиту на штучний інтелект стимулює також гірничодобувну, металургійну та електротехнічну галузі.

Окремий рівень — виробництво чипів. Попит на AI-прискорювачі підтримує не лише NVIDIA, а й виробників напівпровідників, пам’яті та обладнання для їхнього виробництва. Наприклад, нідерландська ASML, яка постачає літографічні системи для передових чипів, на 2026 рік прогнозує €43–45 млрд продажів.

Водночас AI створює величезний попит на електрообладнання. Дата-центри споживають сотні мегават електроенергії, тому їм потрібні трансформатори, підстанції, системи безперебійного живлення та генератори. Саме на цьому тлі американська Eaton у другому кварталі 2026 року зафіксувала рекордні $8,5 млрд продажів, а компанія прямо називає дата-центри одним із драйверів зростання.

Ще одна проблема — тепло. Потужні AI-чипи потребують дедалі складніших систем охолодження, зокрема рідинних. Компанія Vertiv, яка виробляє системи охолодження та електроживлення для дата-центрів, у другому кварталі 2026 року отримала $3,27 млрд продажів, на 24% більше, ніж роком раніше.

Зростає і потреба в електроенергії та мережах. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у більш агресивному сценарії споживання електроенергії дата-центрами до 2035 року може перевищити 1700 ТВт·год на рік.

Отже, справжня економіка штучного інтелекту значно ширша за OpenAI, Google, NVIDIA чи Microsoft. За кожним AI-запитом стоять шахти, мідь, чипи, сервери, бетон, електростанції, трансформатори, кабелі, системи охолодження та дата-центри.

Головний парадокс AI-буму полягає в тому, що найбільш нематеріальна технологія сучасності потребує величезної кількості цілком матеріальних ресурсів. І серед головних переможців цієї гонки можуть опинитися не лише розробники нейромереж, а й виробники електрообладнання, енергетичні та гірничодобувні компанії.