Українські захисники провели успішні контратаки на одному з напрямків фронту та ймовірно зачистили значну територію. Стало відомо, які населені пункти могли перейти під контроль ЗСУ.
На Олександрівському напрямку ЗСУ досягли чергових успіхів у ході контратак, які проводяться за підтримки посилених ударів середньої дальності по тилах ворога. За наявними даними, ЗСУ могли деокупувати шість населених пунктів і зачистити 120 квадратних кілометрів території.
Про це пише ТСН із посиланням на ISW.
Інформацію про контратаки та успіхи ЗСУ на цьому напрямку оприлюднив 425-й штурмовий полк «Скеля». Оборонці повідомили про звільнення сіл Тернове, Запоріжжя, Новогеоргіївка, Вороне, Січневе та Маліївка, що розташовані на південний схід від Олександрівки.
Зазначимо, що за даними мапи DeepState більшість з цих населених пунктів ще позначена під окупацією РФ.
Загальне просування Сил оборони в глибину могло становити до 25 кілометрів. І хоча згодом підрозділ прибрав цей допис зі своїх офіційних ресурсів, та оскільки не випустив спростувань інформації, відомості про це почали поширювати українські медіа.
Активна фаза контрнаступу на цьому напрямку Дніпропетровської області розпочалася ще взимку 2026 року. Від січня українським підрозділам вдалося повернути під контроль загалом близько 480 квадратних кілометрів у межах Дніпропетровської та Запорізької областей.
Успіх на землі забезпечує системна підготовка, адже ЗСУ нищать російські екіпажі безпілотників та уражають наземні шляхи сполучення. Зокрема, критичних втрат зазнали підрозділи 120-ї дивізії морської піхоти Балтійського флоту РФ.
Окрім цього, у районі Темирівки бійці розгромили скупчення особового складу 656-го мотострілецького полку 29-ї армії Східного військового округу, яке відігравало ключову роль у логістиці окупантів. Це змусило росіян відступити.
Систематичне нищення російського тилу та логістики погіршує можливість РФ наступати. Завдяки цьому тактичні успіхи ЗСУ на Олександрівському напрямку ставлять російське командування перед дилемою: перекидати резерви для оборони чи утримувати сили на інших пріоритетних ділянках фронту.
