The Economist: ЄС занепокоєний темпами реформ в Україні попри безпрецедентну підтримку

Попри рекордну фінансову та військову допомогу з боку Європейського Союзу, Україна суттєво відстає від виконання ключових реформ, необхідних для вступу до ЄС. Найбільше занепокоєння європейських партнерів викликають судова реформа, боротьба з корупцією та забезпечення верховенства права. Про це йдеться у матеріалі The Economist, передає OBOZ.UA.

Видання зазначає, що нинішній етап переговорів про членство вимагає від України не лише політичних заяв, а й реальних законодавчих та інституційних змін.

Символом нового етапу співпраці стала зустріч президента України Володимира Зеленського та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у Києві 15 липня. Тоді сторони оголосили про запуск програми підтримки спільного виробництва безпілотників і далекобійного озброєння, на яку передбачено 10 млрд євро в межах загального пакета кредитної допомоги ЄС обсягом 90 млрд євро.

Водночас, за оцінкою The Economist, за зовнішньою демонстрацією підтримки дедалі більше відчувається невдоволення темпами внутрішніх реформ.

У червні Україна офіційно розпочала переговори щодо першого переговорного кластера, який охоплює питання верховенства права, демократії, боротьби з корупцією та державного управління. Проте із законодавчих змін, погоджених із Єврокомісією ще наприкінці минулого року, реалізовано лише частину. За оцінками громадських організацій, рівень виконання євроінтеграційних реформ наразі становить лише 15 балів зі 100 можливих.

Найбільше застережень у європейських партнерів викликає судова система. Видання нагадує про низку резонансних подій останніх місяців, які поставили під сумнів незалежність правосуддя, а також звертає увагу на законодавчі зміни щодо декларування майна суддів, які, на думку експертів, можуть створювати додаткові можливості для приховування активів. Крім того, суттєвого прогресу немає у реформуванні Верховного Суду та прокуратури.

The Economist також зазначає, що саме відсутність передбачуваного верховенства права сьогодні є одним із головних факторів, які стримують прихід іноземних інвесторів в Україну. За результатами соціологічних досліджень, близько 75% українців не довіряють судовій системі.

Попри це, Європейський Союз продовжує фінансову підтримку України. Як зазначає видання, Брюссель не прагне послаблювати країну, яка продовжує протистояти російській агресії. Саме тому сьомий транш фінансової допомоги був виділений навіть попри невиконання частини реформаторських зобов’язань.

Водночас дедалі більше експертів застерігають, що така поблажливість може сформувати практику виконання лише мінімально необхідних вимог. За їхніми словами, українська влада часто демонструє прогрес у менш складних напрямах, відкладаючи реалізацію найбільш чутливих реформ, зокрема очищення судової системи та реформування правоохоронних органів.

Видання також звертає увагу на політичні труднощі всередині країни. Після втрати монобільшості влада змушена шукати підтримку різних депутатських груп майже для кожного законопроєкту. Водночас співрозмовники The Economist вважають, що в критично важливих питаннях проблема полягає не стільки у відсутності голосів, скільки у браку політичної волі.

За інформацією видання, європейські посадовці поки що утримуються від жорсткої публічної критики України, обговорюючи проблемні питання переважно під час закритих переговорів. Однак окремі представники громадського сектору та народні депутати застерігають, що надмірна дипломатична стриманість може створити у влади враження, ніби частину вимог ЄС згодом можна буде пом’якшити або відкласти.